Приветствую Вас гость

МЕНЮ САЙТА
Болталка
СОЧУВСТВУЮЩИЕ
Территория бара «100 рентген» Волжский индустриальный туризм Блог простого мизантропа
НАША КНОПКА


Сталкинг во мне


СТАТИСТИКА
[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
  • Страница 1 из 1
  • 1
Модератор форума: Ксенія, AUG  
Сталкерский бар » Отчёт о забросе » Отчёт о забросе » Старый госпиталь (Лёгкий заброс без неприятностей и неожиданостей (29.11.2009))
Старый госпиталь
AUGДата: Воскресенье, 20.02.2011, 16:23 | Сообщение # 1
Основатель сайта
Группа: Администраторы
Сообщений: 263
Награды: 6
Статус: вне Зоны
Об`єкт обіцяв бути цікавим. Про нього нам майже нічого не було відомо. Лише те, що це міг бути якийсь напівофіційний шпиталь чи то у часи Другої світової, чи то в Громадянську. Малися фотографії із зображеннями скромної (як для таких потреб) будівлі на фоні сірого неба. Червона цегла приємно контрастує з пожухлими будяками. І більше нічого. Я та Віктор, дещо неправильно оцінивши місцеположення цієї будівлі, пішли трохи іншим шляхом, врешті решт заплутавшись у лабіринтах сараїв інституту свинарства і, звісно, не знайшовши об`єкту, повернулись на точку відправлення – до музею Полтавської битви. Там на недовгій нараді було вирішено рухатись в сторону великого комплексу, коло якого ми з дідусем часто проїздили шляхом на город. Кілька разів дідусь обмовився, що це і є психлікарня (перший пункт на шляху до будівлі). Сам дивувався, чому я раніше не подумав про це. Повернувши на ледь не 180 градусів, ми з Віктором протопали ще кілька кілометрів від шведської могили по стежці, заплетеній у хащі по узбіччю шосе.
Комплекс психлікарні виявися, попри наші сатиричні сподівання, дуже гарним. Навіть вловив себе на думці, що у такій красі (а літом певне ще краще) можна лікувати будь-яку хворобу. Великі клумби, сад, будівлі дореволюційної побудови. Мов би невеликий куточок ХІХ століття, який псують тільки автомобілі та кілька нових корпусів психлікарні. Оскільки точної мапи місцевості ми не мали, то поблукали напевне хвилин 30 у пошуках правильного напрямку, де мав бути пролам у стіні. Таких проламів знайшли два (якби шукали краще, то знайшли б більше) і через один, який нам здався перспективним, попрямували дорогою до Івонченців. Характерною ознакою нашого будинку (потім розвідка Віктора в Інтернеті пояснила, що це колишня панська садиба) є озеро з охороною поряд. Минувши кілька старих будинків-хрущовок так скромний приватний сектор, ми побачили блиск водної гладі у кількастах метрах від нас, за тополями та різною рослинністю. Подальше слідування вивело нас на будинок.
Два поверхи, 4-5 дверей (2 точно заколочено, одна колись була закрита колючим дротом). Гарний стиль виконання будинку сильно пошкодив час (напевно обідрані цегляні стіни колись мали побілку та різні розписи). Шибок цілих майже не лишилось. В середині – апофеоз розгрому: під ногами уламки цегли, скла, надзвичайна кількість різного лайна, зокрема гумових трубок ( їх безліч). Перший поверх нічим не відрізняється від різних руїн які у своєму поки що недовгому житті побачив. Кілька кімнат, центральна частина дому – сходи (вірніше їх відсутність), видно що на другому поверсі усе зберіглося значно краще – можна помітити сліди штукатурки. Проте народжені повзати на другий поверх не полізли – сходів нема (впали ще у буремні часи якоїсь із воєн), а металеві балки по усьому будинку (і ті, що тримали злощасні сходи теж) давно спиляні любителями кольорових металів. Важлива деталь: попри пристойний вік будівлі, стеля має арматурні конструкції, а цегла не має вензелів чи печатей підприємства. Отже, вірогідно, що пан та ще значно дореволюційний тут жити ну ніяк не міг. З опису будинку можна сказати про гарний вид з вікон фасаду – миле озерце (зараз під охороною, мов би звідти можна впіймати більш, аніж піскаря), позаду будинку – поле (напевне колись входило до маєтностей). В принципі сказати більше нічого.
Ми повертались швидко. Вже темніло, райони нам незнайомі, та і чи не зачиняться ворота психлікарні, через які нам неодмінно виходити, якщо не шукати обхідних шляхів. Будинок лишався позаду: темний, самотній, але хижий і, здавалось, небезпечний. Старий звір, з угаслими очима порожніх шибок та цегляною бронею, яка давно дала тріщини під невпинними і неминучими роками втоми..
Прикрепления: 7742775.jpg (177.3 Kb)


С уважением, администрация сайта.
 
strelokanarhistДата: Суббота, 05.03.2011, 12:37 | Сообщение # 2
опытный
Группа: Пользователи
Сообщений: 1
Награды: 0
Репутация: 3
Статус: вне Зоны
Круто!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))
Я теж хочу!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
wacko wacko wacko wacko wacko wacko wacko wacko wacko wacko wacko wacko wacko wacko wacko wacko
 
AUGДата: Суббота, 05.03.2011, 16:33 | Сообщение # 3
Основатель сайта
Группа: Администраторы
Сообщений: 263
Награды: 6
Статус: вне Зоны
Quote (strelokanarhist)
Круто!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))
Я теж хочу!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
wacko wacko wacko wacko wacko wacko wacko wacko wacko wacko wacko wacko wacko wacko wacko wacko

Жодних проблем smile Буду повідомляти


С уважением, администрация сайта.
 
Сталкерский бар » Отчёт о забросе » Отчёт о забросе » Старый госпиталь (Лёгкий заброс без неприятностей и неожиданостей (29.11.2009))
  • Страница 1 из 1
  • 1
Поиск:

НАЙТИ ЧЕГО?
ТЕГИ
Фукусима сталкер девушка Полтавская битва воинская часть карьер историческое хранилище сталкинг дом S.T.A.L.K.E.R. техника аэродром заброс завод робот руфинг склады диггеры оружие ЧАЭС Чернобыльская АЭС полураспад дозиметр юмор Туризм зона стругацкие фильмы Ликвидация АЭС видео S.T. A.L.K. E.R Припять ЧЗО граффити Аудиокниги литература Чернобыль страйкбол облегчённый заброс
Права на сайт принадлежат bar100rentgen.ucoz.ru © 2024